417 На початку XX століття антарктична експедиція зіткнулася з небезпечною для життя ситуацією, коли їхнє судно опинилося в пастці у невблаганному морі Ведделла. Екіпаж під керівництвом досвідченого капітана, полярного дослідника і одного з головних представників періоду, відомого як “Героїчна доба дослідження Антарктики”, Ернеста Шеклтона вирушив на рятувальній шлюпці у надзвичайну та небезпечну подорож через підступну протоку Дрейка, щоб дістатися острова Південна Джорджія. Ця історія виживання всупереч непереборним труднощам стала символом людської витривалості та грізних сил природи, пише IFLScience.
Що робить море небезпечним?
Хоча протока Дрейка найбільш штормове місце на планеті, не тільки вона несе такі значні ризики. Небезпечність моря можна виміряти різними факторами, включаючи його близькість до суші, наявність небезпечних природних особливостей і непередбачуваність погодних умов.
Такі моря, де переважають сильні течії і сильні вітри, часто стають цвинтарем для суден, що потрапили в їхні обійми. Інші підступні води, такі як Бермудський трикутник і Південнокитайське море, також мають репутацію небезпечних, що зумовлено як природними, так і людськими факторами.
Протока Дрейка
Протока Дрейка, вузька ділянка води між Антарктидою і Південною Америкою, є одним з найпідступніших і смертоносніших місць у світі. Названа на честь англійського дослідника сера Френсіса Дрейка і відкрита ним під час навколосвітньої подорожі в 1578 році, ця водойма відома своїми штормовими умовами й підступними течіями.
Ширині близько 800 кілометрів і довжиною 400 км, протока є найкоротшим переходом, що з’єднує Антарктиду з мисом Горн у Південній Америці, а також Атлантичним і Тихим океанами.Її максимальна глибина — 5840 м.
Оскільки на цій широті немає великих суходолів, течії можуть безперешкодно переносити величезні об’єми води. Наприклад Антарктична циркумполярна течія, яка може переміщати від 100 до 150 мільйонів кубічних метрів води в секунду, також штовхає через протоку айсберги, які становлять загрозу для будь-яких суден. Окрім цього, протока відома сильними вітрами, які створюють хвилі від 9 до 12 метрів заввишки.
Усі ці фактори навіть сьогодні створюють для мандрівників до Антарктиди смертельну перешкоду.
Бермудський трикутник
Ще одна водойма, яка привернула увагу світової спільноти, — це Бермудський трикутник. Цей величезний простір в Атлантичному океані площею 1,3 мільйона квадратних кілометрів, що простягається від Бермудських островів до Пуерто-Рико і південного краю Флориди, став місцем численних загадкових корабельних аварій і зникнень протягом останніх століть. Про перше з них повідомили ще 17 вересня 1950 року.
Ці дивні події породили величезну кількість пояснень, які варіюються від цілком правдивих до безглуздих. Однак дослідження показали, що в цьому нечітко окресленому трикутнику стається не більше нещасних випадків, ніж в інших частинах океану.
Першим поясненням стала напруженість руху. Оскільки через ці води проходить більша кількість транспорту, то і частка нещасних випадків більша. Самі ж пошуки зниклих суден ускладнює глибина Бермудського трикутника, що сягає 5 кілометрів.
Південнокитайське море
Ще одним небезпечним морем є Південнокитайське — одне з найбільших морів Світового океану, площа якого складає 3537 тис.км². У цій частині Тихого океану часто виникають сильні тропічні шторми і тайфуни, особливо в сезони мусонів, а безліч незвіданих мілин і рифів створюють додаткові перешкоди для суден, що подорожують його водами.
Південнокитайське море — це стратегічний і багатий на ресурси регіон. І, на відміну від інших морів, згаданих вище, існує ще один виклик, пов’язаний саме з людським фактором — геополітична напруженість у регіоні, оскільки кілька країн претендують на його території. Ці розбіжності навіть приводили до військових конфронтацій, а сьогодні тут спостерігається посилення мілітаризації.
Ще однією проблемою цієї водойми протягом століть було піратство. І хоча в останні десятиліття рівень піратства тут знизився, воно досі воно залишається проблемою через величезні та спірні води регіону.