109
Дослідники зазначають, що рекордна в історії науки свердловина розкрила одразу кілька геологічних таємниць, про які не підозрювала команда.
Дослідники вперше в історії прорубали рекордну свердловину довжиною 1 268 метрів у мантії Землі. Як раніше вже писав Фокус, команді вдалося витягти величезний шматок мантії планети, що надало команді незвичайний погляд на глибоку геологію нашої планети. Ба більше, вчені вважають, що вивчення рекордного керна може пролити світло на походження життя на Землі, пише IFLScience.
Свердловину було пробурено в зоні вулканічної активності Серединно-Атлантичного хребта. Розташованій уздовж дна Атлантичного океану. Зазначимо, що мантія — найтовстіший шар планети, розташований між корою і ядром. Як правило, мантія розташовується на багато кілометрів нижче земної кори, але в зоні розлому Серединно-Атлантичного хребта вона оголюється, забезпечуючи вченим унікальне «тектонічне вікно».
Керн із глибин мантії було витягнуто за допомогою бурового судна JOIDES Resolution, у результаті команді вдалося роздобути циліндр завдовжки 1 268 метрів, що являє собою майже безперервний зразок мантії Землі.
Представники міжнародної команди поділилися першими висновками своєї роботи. По-перше, за словами автора дослідження професора Йохана Ліссенберга зі Школи наук про Землю та довкілля Кардіффського університету, їм з командою вдалося вперше задокументувати мінералогію витягнутих порід, а також їхній хімічний склад. Висновки вчених виявилися вельми несподіваними та відрізнялися від того, що вони очікували: у породах менше піроксену, а це свідчить про те, що плавлення в мантії планети значно сильніше.
По-друге, команда виявила канали, якими розплав транспортується через мантію. У результаті надалі вчені зможуть відстежувати пересування магми після її утворення та переміщення до поверхні Землі. Крім того, вчені вважають, що це відкриття надалі може дати змогу краще зрозуміти вулкани та прогнозувати їхні виверження.
По-третє, вчені вважають, що зразок керна може пролити світло на походження життя на планеті. Річ у тім, що зразок, витягнутий з мантії планети, дає ранні відомості про взаємодію олівіну, рясного мінералу в породах мантії, і морської води. Ці взаємодії запускають каскад хімічних реакцій, які генерують водень та інші молекули, важливі для підтримки життя, яким ми його знаємо.
За словами співавтора дослідження, доктора Сюзан К’ю Ленг, породи, присутні на ранній Землі, мають більшу схожість із тими, які їм із командою вдалося добути під час експедиції, ніж із породами, що вибудовують наші континенти. Автори дослідження вважають, що аналіз цих порід дасть змогу вченим критично поглянути на хімічне та фізичне середовище, що, ймовірно, було присутнім на найбільш ранніх стадіях розвитку нашої планети.
Зазначимо, що наприкінці 1980-х років учені також пробурили свердловину глибиною 12 263 метри на суші на північному заході Росії. Однак тоді їм так і не вдалося дістатися до мантії планети.
