163
Зенітно-ракетний комплекс Arman був вперше представлений 17 лютого 2024 року під час церемонії за участю міністра оборони Ірану бригадного генерала Мохаммада Рези Аштіані.
Arman — це система протиракетної оборони середньої дальності, призначена для захисту чутливих районів від різноманітних повітряних загроз, включаючи балістичні ракети малої дальності, протирадіаційні ракети, крилаті ракети, керовані авіаційні бомби, гелікоптери та безпілотники. Ця передова система оснащена механізмом швидкого реагування, який може похвалитися часом реакції менше 20 секунд. Крім того, він розроблений для швидкого розгортання, досягнення повної оперативної готовності всього за три хвилини.
ЗРК іранського виробництва Arman має максимальну дальність ураження 120 кілометрів і може одночасно вражати до шести різних загроз. Він використовує передову радарну технологію для забезпечення 360-градусного покриття виявлення, забезпечуючи повний захист від вхідних повітряних атак. Ця розробка є значним прогресом в оборонних можливостях Ірану, підкреслюючи його прагнення до вдосконалення своїх військових технологій.
Згідно з технічними специфікаціями, оприлюдненими оборонною промисловістю Ірану, іранська система протиповітряної оборони Arman призначена для перехоплення та знищення сучасних повітряних загроз з надзвичайною точністю та ефективністю. Розроблена Міністерством оборони Ірану система Arman є значним прогресом у оборонних технологіях Ірану, спеціально розроблена для протидії складним повітряним загрозам, включаючи балістичні ракети, безпілотники та винищувачі від регіональних противників, таких як Ізраїль та Сполучені Штати. Розробка системи підкреслює прагнення Ірану посилити свій військовий потенціал за допомогою місцевих інновацій, спрямованих на зміцнення своєї національної оборонної інфраструктури проти все більш складних і сучасних повітряних атак.
Однією з видатних особливостей системи Arman є її 360-градусне робоче покриття, яке забезпечує повний захист без будь-яких сліпих зон. Система може вражати до шести цілей одночасно, демонструючи свою здатність протистояти численним загрозам у складних сценаріях бою. Це робить його високоефективним проти скоординованих повітряних атак, де кілька снарядів або літаків можуть бути розгорнуті одночасно.
Можливості виявлення системи Arman сприяють складній радіолокаційній технології, яка може ідентифікувати до 24 цілей на відстані від 180 до 200 кілометрів. Система може перехоплювати загрози на відстані до 160 кілометрів і вражати їх на відстані до 120 кілометрів. Він також може похвалитися максимальною висотою ураження 27 кілометрів, що дозволяє йому ефективно протистояти загрозам на різних висотах.
Ракети, які використовує система Arman, є частиною сімейства Sayyad, відомих своїми тактичними можливостями та ефективністю в нейтралізації різних повітряних загроз. Система Arman розроблена для вирішення конкретних викликів, які створюють передові ракетні системи противника, підвищуючи здатність Ірану захищатися від сучасних керованих боєприпасів та інших складних атак з повітря.
Arman використовує ракети Sayyad-3F, варіант вертикального запуску ракети Sayyad-3. Кожна ракета має довжину 6,1 метра, діаметр 40 сантиметрів і вагу приблизно 1000 кілограмів. Ці ракети мають радіус дії 120 кілометрів і можуть досягати максимальної висоти ураження 27 кілометрів, що робить їх високоефективними проти широкого спектру повітряних загроз.
Що стосується конфігурації пускової установки, система Arman використовує потрійну пускову установку ракет, що забезпечує універсальне та швидке реагування на вхідні загрози. Ця конфігурація покращує здатність системи підтримувати стійкі оборонні операції проти кількох цілей, забезпечуючи таким чином потужний щит над критичними областями. Загалом система протиповітряної оборони Arman є значним прогресом у військових можливостях Ірану, поєднуючи швидке реагування, повне охоплення та передові ракетні технології для ефективної протидії сучасним повітряним загрозам.
Окрім своїх технічних можливостей, система ППО Арман відображає стратегічну спрямованість Ірану на самозабезпечення та технологічну незалежність в умовах міжнародних санкцій та геополітичної напруженості. Розробляючи таку передову систему всередині країни, Іран прагне продемонструвати свою здатність самостійно виробляти критичні оборонні технології, зменшуючи залежність від іноземного військового обладнання та зміцнюючи свою оборонну позицію в нестабільному регіоні.
