Віденська кава, тисячолітній дуб, уранові шахти та місто-фенікс: незвичні місця козацької історії, де варто побувати

22.06.2024   02:12    20

Жовті Води

У 1648 році біля урочища Жовті води на правому березі Дніпра неподалік сучасного Кременчука військо Богдана Хмельницького здобуло першу перемогу у Визвольній війни. Козаки розгромили вояк Речі Посполитої, розвернувши історію у бік української незалежності.

В кількох десятках кілометрах від місця тієї битви знаходиться місто Жовті Води. Його герб зі схрещеними шаблями та символом атома натякає локальному туристу – треба їхати.

За часів СРСР Жовті Води було режимним населеним пунктом, де видобували уранову руду, виготовляли прилади для атомних підводних човнів і радіолокаційних станцій.

Величезний кратер на жовтоводських копальнях – головна інстаграмна локація містечка, яке називають «урановою столицею» України. Але разом з постіндустріальною естетикой тут є сучасні кав’ярні, затишні вулички та сквери.

Кульчиці-Самбір

Історією козацтва можна пройнятися, попиваючи віденську каву на Львівщині – за тисячу кілометрів від Запорізької Січі.

Село Кульчиці – батьківщина одразу трьох козацьких гетьманів: Марка Жмайла, Павла Бута та легендарного Петра Конашевича-Сагайдачного, який брав Константинополь.

В місцевому музеї вам розкажуть не тільки про Сагайдачного, але і про Юрія-Франца Кульчицького – ще одного вихідця з села. Шляхтича, розвідника та підприємця Кульчицького вважають автором віденської кави. На будинку в столиці Австрії, в якому в 17 столітті він відкрив одну з перших кав’ярень міста, збереглась бронзова статуя Кульчицького.

Останні новини:  10 найкреативніших маленьких будиночків, пожити в яких погодився б кожен (фото)

І Кульчицький, і Сагайдачний отримали початкову освіту в сусідньому Самборі, якому майже 800 років. Самбір – одне з найбільш недооцінених туристами міст Львівщини. Тут є чимало цікавого: рештки замку, ратуша, костели, монастири, кам’яниці 17 cтоліття, а також будинок, де народився легендарний український театрал Лесь Курбас.




 Холодний Яр

На так званій «Золотій підкові Черкащини», туристичному маршруті, куди входять відомі гетьманські столиці Чигирин і Канів, є місце, куди треба обов’язково доїхати – урочище Холодний Яр.

Реликтовий ліс площею 7000 гектар з пагорбами та крутими балками протягом століть був ідеальним місцем, де ховалися всілякі відчайдухи. Сьогодні воно дає можливість відчути себе у передгір’ї Карпат, не виїжджаючи з центральної частини України.

Останні новини:  Як адаптуватися у чоловічому колективі: корисні поради для жінок

У 18 сторіччі з Холодного Яра почалась «Коліївщина» – повстання проти польської шляхти, про яку Тарас Шевченко писав у «Гайдамаках» та у вірші «Холодний Яр».

Одним із ватажків повстанців був отаман Максим Залізняк. На його честь названо одне з найстаріших та найвеличніших дерев України – тисячолітній «дуб Залізняка» висотою до 30 метрів та обхватом стовбура майже 9 метрів.

Дуб знаходиться в декількох кілометрах від стародавнього мотронинського монастиря, який довгий час був під заступництвом українського козацтва.

Седнів

Крихітний Седнів, що височіє над річкою Снов за 25 кілометрів від Чернігова, поєднує рідкісні краєвиди з пам’ятками історії національного значення.

Найпопулярніша локація – дерев’яна Георгіївська церква, що стоїть на місці стародавнього городища. Вона стала відома далеко за межами України завдяки зйомкам в ній фільму «Вій» 1967 року.

В Седневі є ще один унікальний храм в стилі козацького бароко – Воскресенський, збудований наприкінці 17 століття. Місцеві гіди називають його храмом-фортецею, бо він має товсті стіни та велике підземелля. З приходом більшовиків в першій чверті 20 століття з його склепів вилучили та знищили 44 мумії, серед яких, можливо, були тіла представників впливового козацького роду Лизогубів, які розбудували Седнів.

Останні новини:  ЗОЖ-правила, яким настав час перестати слідувати і ось чому

Поруч із Воскресенським собором ще одна визначна будівля – «кам’яниця Лизогубів» кінця 17 століття, найстаріша мурована житлова будівля Лівобережної України.

Батурин

В 150 кілометрах від Чернігова на березі річки Сейм знаходиться сакральне для українців місце – Батурин.

На початку 18 століття московське військо спалило вщент Батурин та вбило більшість його мешканців за те що гетьман Іван Мазепа не захотів бути васалом Петра Першого. Але з набуттям незалежності України Батурин відродився з попелу.

Сьогодні тут знаходиться національний заповідник «Гетьманська столиця». Її головні пам’ятки: цитадель із скарбницею, гетьманським палацом та Воскресенською церквою; Кочубеївський парк із садибою генерального судді; археологічний музей та палац Кирила Розумовського.

Батурин є наочним прикладом того, що навіть після справжньої катастрофи залишається шанс на відродження та майбутнє. Особливо якщо не забувати про козацький характер.


pravda.com.ua