423
Вчені з Індійського технологічного інституту Руркі виявили 27 добре збережених хребців, які, найімовірніше, належали гігантській змії. За оцінками, вона могла мешкати на території країни близько 47 мільйонів років тому.
У посушливих ландшафтах міста Кача в штаті Гуджара, Західна Індія, двоє палеонтологів знайшли скам’янілі фрагменти хребетного стовпа гігантської змії зі змертвілої родини Madtsoiidae раннього еоцену (це геологічна епоха, що розпочалася 56 мільйонів років тому і закінчилася 33,9 мільйона років тому). Цей плазун не тільки побиває попередні рекорди за розмірами для свого виду, а й дає нам нову цінну інформацію про пересування доісторичних істот по континентах.
Найбільша в історії змія
27 великих скам’янілостей хребта дозволили вченим припустити, що змія досягала приголомшливої довжини від 11 до 15 метрів – це навіть довше автобуса. Більшу частину фрагментів – 22 штуки – віднесли до задньої частини тулуба змії, а закриття хребетних швів навело дослідників на думку, що володар цих кісток, найімовірніше, досяг зрілості скелета.
Знайдені скам’янілості були 37,5-62,7 міліметра завдовжки і 62,4-111,4 міліметра завширшки, Scientific Reports
Під час проведення аналізу хребців палеонтологи виявили безліч індивідуальних ознак, які дозволили віднести змію до нового виду. Вона отримала ім’я Vasuki indicus – на честь міфічної величезної змії, що обвиває шию Шиви. Деякі особливості скам’янілостей вказують на неводний спосіб життя рептилії на відміну від водних змій, які можуть володіти високим птерапофізом (характерним для хребців змій виступом) і мати стиснуті з боків хребці зі зверненими до черевної порожнини синапофізами (поперечні відростки), таким чином розміщуючи ребра під хребцями.
З усього цього також було зроблено висновок, що Vasuki indicus – хижак із засідки, який покладався на свою масивну форму і силу для захоплення здобичі, а не на швидкість або отруту. Жертвами рептилії могли бути соми, черепахи, крокодили і ранні китоподібні.
Ключовим фактором, що стимулював еволюцію змій таких великих розмірів, міг стати теплий клімат раннього еоцену – середня температура повітря в ті часи становила близько 28°C. Таким чином, ці гігантські рептилії, ймовірно, процвітали в теплих тропічних зонах, що підтримувало їхні великі розміри тіла та екосистему, в якій вони домінували.
Ілюстрація міфологічної події: Цар Змій Васукі використовується для спінювання океану під час Самудра Мантхани, Wikiredia
Ще з цікавих спостережень – час існування цього виду змій збігається зі значними геологічними подіями, включно із зіткненням Індійського субконтиненту з Азією. Це могло посприяти поширенню Vasuki indicus з Індії до Євразії та Північної Африки.
