На Херсонському напрямку гармаші окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова кожного дня полюють за окупантами.
За словами захисників, цілі надходять постійно і різні. Звісно, першочергові — це ворожа артилерія, але хлопці залюбки надсилають свої «кабанчики» і по скупченню живої сили та техніці противника.
— Знову до нас? У нас все, як завжди — ціль, наведення, постріл, — зустрівши нас, промовив командир гармати Артем «Морті». — Останні дні такі ж самі, як і попередні. Нищимо рашистів, вони сумують, намагається нас дістати, але сумують ще більше.
Усміхнувшись, командир гармати почав віддавати вказівки розрахунку, бо отримали нові цілі, які потрібно швидко вразити. Лічені хвилини і «три сокири» почали надсилати по окупантах свої снаряди. Відпрацювавши, захисники швидко замаскували гармату.
— Ворог продовжує обстріли цивільного населення, тому не маємо права на відпочинок, — поділився номер обслуги Максим. — Так, напевно втома присутня, бо вже більше ніж рік працюємо, але всі розуміють, що тільки після повного звільнення наших територій, після знищення ворога і нашої перемоги, наступить мир. А ми всі хочемо миру, але тільки українського.
Договорити з Максом не вийшло, адже знову пролунало «Ціль! До роботи!» І знову, якісь секунди, і розрахунок М777, злагоджено зарядивши постріли, відпрацьовував по ворогу.
— Цього разу знали по кому — ворожий танк. Тепер чекаємо нових завдань. Кого знищували ще останні дні? Скажу так, динаміка наших монотонних буднів занадто інтенсивна, щоб рахувати. Ворог нас боїться, а ми робитимемо все, щоб він цей страх запам’ятав назавжди, — додав наостанок «Морті».
На запитання, як відзначатимуть день частини, гармаші усміхнулись і сказали «Так само», вказавши на снаряди, які підготовлені до стрільби.
535
Українська
English
