Від Леніна до Путіна: до чого призведе технічний дефолт Росії - Новини Ю

Від Леніна до Путіна: до чого призведе технічний дефолт Росії

28.06.2022   10:02    1715

Росія вперше за сторіччя потрапила у дефолт за зовнішнім боргом, оскільки санкції за вторгнення в Україну обмежують її здатність платити за боргами

Росія в технічному дефолті. Країна-окупант не може розрахуватися за зовнішніми боргами, але не через брак грошей. Причина – санкції Заходу за вторгнення в Україну, які відімкнули РФ від світової фінансової системи.

Безпрецедентні умови створюють складну юридичну ситуацію, в якій Росія востаннє була понад 100 років тому. Хоч негайного впливу на економіку РФ не прогнозується, дефолт матиме наслідки на імідж Росії як кредитора, що вибудовувався десятиріччями.

День ікс

27 червня стався дефолт Росії із суверенних боргових зобов’язань в іноземній валюті. Сьогодні минув місяць пільгового періоду, в якому країна мала можливість для виплати прострочених платежів за держоблігаціями.




Ціна питання — майже $100 млн. У країни-агресора така сума, очевидно, є. Нездатність розраховуватися за боргами полягає в іншому — РФ не може їх переказати. Цьому передувала низка обставин, подій та заборон на співпрацю.

Після російського вторгнення в Україну країни Заходу завалили Росію санкціями. Зокрема заборонялися будь-які операції з низкою російських держустанов. Але у березні зробили один виняток в інтересах іноземних інвесторів.

Тоді Мінфін США дозволив іноземним інвесторам отримувати виплати відсотків та дивідендів. Але минулого місяця — 25 травня (саме за два дні до виплати, про яку нині йде мова) — дія цього дозволу закінчилася. У США вирішили його не продовжувати.




До кінця дня 27 травня власники російських держоблігацій мали отримати виплати. Мінфін РФ заявив, що виконав зобов’язання та переказав кошти платіжному агенту — підсанкційному Національному розрахунковому депозитарію. Водночас інвестори свої кошти не побачили.

Тобто Москва була налаштована уникнути дефолту, але санкції не дозволили отримати цю суму міжнародним кредиторам. Фактично трапився так званий технічний дефолт.

“Фактично Росія відключена від зовнішніх ринків капіталу, найважливіших банківських систем (кореспондентських банків, клірингових систем, депозитаріїв) та рейтингових агентств. Це унеможливило платежі РФ за зовнішніми боргами, і Росія потрапила у стан дефолту”, — пише заступник виконавчого директора у МВФ Владислав Рашкован.

Проте міжнародні рейтингові агенції вже місяцями говорять про неминучість дефолту Росії. Тоді питання у сенсі нинішнього визнання технічного дефолту. А він є — ті, хто ставив на дефолт, можуть заробити.

“Формальне визнання призводить до того, що люди, які були застраховані від дефолту Росії, отримують виплати за так званим CDS. Тому це важливо не тільки з політичного погляду, а ще й з фінансового”, — наголошує Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

Кредитний дефолтний своп або CDS — кредитний дериватив, який купується для страхування від дефолту третьої сторони. У разі настання такої події продавець деривативу зобов’язується погасити перед покупцем борг третьої сторони.

Перший за століття зовнішній дефолт

Дефолт Росії назрівав давно, оскільки санкції майже відключили Росію від світової фінансової системи. Заходом були створені перешкоди, які Москва не могла подолати.

Росія звинувачує США та ЄС у доведені її до штучного дефолту. Посадовці РФ місяцями доклали всіх зусиль, щоб виплачувати гроші будь-якими шляхами, щоб платежі надходили в руки власників облігацій.

У Міністерстві фінансів країни-агресора назвали цю ситуацію фарсом. За словами очільника установи Антона Силуанова, санкції штучно створили бар’єри, щоб повісити на Росію “ярлик дефолту”.

Тобто країна спеціально не визнає, що не має можливості розраховуватися за боргами. Ця обставина не дозволяє назвати ситуацію класичним суверенним дефолтом. З останнім у Росії є досвід.

Під час більшовицької революції у 1918 році комуністичний лідер Володимир Ленін відмовився від боргу Російської імперії. Тоді Росія, як пише Reuters, була одним з найбільших світових боржників — коштами іноземців фінансувалася індустріалізація та залізниця.

Хасан Малік, старший суверенний аналітик Loomis Sayles, у коментарі виданню оцінив тодішній борг Росії щонайменше в $500 млрд за цінами 2020 року, а іноді його оцінювали в трильйон. Найбільше постраждали банки та громадяни Франції, які були найбільшими кредиторами Російської імперії.

Наступною гучною відмовою від зобов’язань став дефолт РФ під час фінансової кризи 1998 року. Тоді, пообіцявши “твердо та чітко” уникнути девальвації рубля, президент РФ Борис Єльцин оголосив внутрішній дефолт. Але на той час Росія змогла уникнути дефолту за закордонними боргами.

Безпрецедентна ситуація

Росія раніше двічі визнавала власний дефолт, але цього разу ситуація не схожа на жодну з попередніх. Процес розбору цієї ситуації може тривати роками.

Окупант звинувачує всіх у доведенні себе до штучного дефолту. Там, за словами Демківа, дійсно мають багато грошей від продажу нафти й газу для погашення своїх зовнішніх боргів, і дійсно єдиною проблемою поки була відсутність можливості передати платіж за кордон.

Тому наявність грошей та намірів заплатити можуть створить безпрецедентні юридичні проблеми.

“Це дефолт іншого характеру, його важко з чимось порівняти. Можливо, з Венесуелою, яка в 2017 році оголосила про відмову від зобов’язань, а потім на них наклали санкції. У результаті вони нікому не платять — навіть країнам, у яких вони позичали на двосторонніх умовах”, — пояснив Михайло Демків.

Водночас, можливо, Венесуела використовувала санкції як привід не платити за боргами. Зі свого боку такі обставини Захід створив для РФ, коли остання нібито має 100-відсоткове бажання розрахуватися.

Дефолт Аргентини в 2000-х — інша ситуація. Там держава домовилася з інвесторами про реструктуризацію — замість одних облігацій інвестори отримали інші. Однак, на думку Демківа, такий розвиток подій з підсанкційною РФ, як і з підсанкційною Венесуелою, неможливий.

“Поки не впаде режим РФ чи не буде миру в Україні — я не думаю, що можлива якась угода з кредиторами”, — вважає аналітик.

Теоретично кредитори можуть спробувати заволодіти російськими активами за кордоном, або ж вимагати виплати із заморожених резервів Центрального банку чи активів олігархів. Але, знову, цей юридичний процес може тривати роками.

Зубами й кігтями

Не варто очікувати, що поточний дефолт РФ спричинить негайний вплив на ринки чи економіку Росії. Як зазначив Владислав Рашкован, дефолт є ознакою роботи західних санкцій та поступового руйнування російської фінансової системи.

Ще раніше — вже за декілька днів після вторгнення в Україну, російські облігації торгувалися за копійки. Водночас це дозволяло іноземному бізнесу, якого не хвилювали етичні питання, отримувати зиск та підтримувати цікавість до російського боргу.

Це, за словами Демківа, абсолютно легальна операція, на якій можна було заробити багато грошей. Бонди коштували 30–40% від своєї вартості з повним погашенням через місяць. Одні інвестори продавали їх з шаленою знижкою, не очікуючи виплат, а ризикові інвестори купували. Такі казкові гроші стимулювали людей інвестувати в російський борг.

Так пояснюються намагання російських посадовців, які “зубами й кігтями” намагалися уникнути дефолту. Вони за понад 20 років побудували імідж Росії як кредитора, якому можна довіряти, а нині — вже ні.

“…дефолт призводить до того, що повернутися на цивілізований фінансовий ринок навіть після війни їм буде дуже важко, особливо з огляду на те, що світові інвестиційні банки, рейтингові агенції та аудиторські компанії Великої четвірки теж пішли з російського ринку і не скоро повернуться”, — наголошує Рашкован.

Російська державна фінансова система хоче і далі бути частиною міжнародної. А продовжуючи війну з Україною така можливість не є реальною.

“Урядам рано чи пізно треба повертатися на ринок запозичень. Вони не хочуть бути Північною Кореєю, — говорить Демків. — Доведеться домовлятися, але після політичної угоди”.

liga.net











Adblock
detector