Парез: основні причини ослаблення м'язів - Новини Ю

Парез: основні причини ослаблення м’язів

27.05.2022   11:00    995

“Парез” та “параліч” попри схожу назву та причини виникнення, мають певні відмінності у розвитку клінічної картини. Саме перебіг порушення у вигляді парезу, ми з’ясуємо далі.

Парез – це патологічний стан, що характеризується ослабленням рухів м’язів. При цьому певний контроль над ураженими м’язами все ще зберігається. Це і є основною відмінністю від паралічу. Адже людина з паралічем взагалі не може рухати певною групою м’язів.

В основі розвитку парезу покладено пошкодження нерва, що може бути викликано різними факторами або станами. Оскільки нерви контролюють рух наших м’язів, при їх пошкодженні, м’язи в зоні ураження можуть не працювати належним чином.

Розрізняють декілька видів парезу, класифікація яких відбувається в залежності від масштабу ураження та безпосередньо ділянки, наприклад:

  1. Монопарез: м’язова слабкість, що супроводжується ураженням однієї кінцівки (рука або нога).
  2. Парапарез: м’язова слабкість на обидвох ногах.
  3. Геміпарез: розвиток слабкості з однієї сторони тіла.
  4. Квадрипарез: відповідно назві ураженню підлягають всі чотири кінцівки.
  5. Параліч Белла: слабкість м’язів обличчя, з характерним опущенням повік та кутиків рота. Зазвичай має тимчасовий характер.
  6. Парез голосових зв’язок: супроводжується захриплим та тихим голосом, а також утрудненим диханням.
  7. Спастичний парез: виникає внаслідок гіперактивності та спастичності м’язів, що своєю чергою спричинене пошкодженням нервів.

Основні причини парезу

  1. Травми (наприклад, голови, спинного мозку).
  2. Новоутворення, запальний процес, що спричиняють тиск на спинний мозок або нервові закінчення.
  3. Інсульт.
  4. Розсіяний склероз.
  5. ДЦП (дитячий церебральний параліч).
  6. Цукровий діабет.
  7. Розвиток інфекційних процесів.
  8. Синдром Гієна-Барре.

Основні прояви парезу







Основним симптомом парезу є м’язова слабкість та їх скутість, що додатково супроводжується приєднанням відчуттям поколювання, зниженням чутливості в ділянці ураження.

Відмітимо, що на прояв клінічної картини та її тривалість впливатиме й вид парезу. Не є виключенням стрімке прогресування парезу при певних захворювань.

Діагностика та тактика лікування

Діагноз “парез” встановлюється на основі проведення об’єктивного та суб’єктивного обстежень. Додатково застосовуються візуалізаційні дослідження у вигляді КТ та МРТ, електроміографія та ін.

Лікування парезу залежатиме від причини, що його викликала.

Так терапія буде направлена на поліпшення умов життя та включатиме проведення фізіотерапії (масаж), трудотерапії, з можливим застосуванням допоміжних пристроїв типу ходунків, інвалідного візка.

Медикаментозні препарати будуть доцільними при лікуванні станів, що викликали парез. Наприклад, при розвитку інфекцій проводиться лікування антибактеріальними препаратами, а при запальному процесі – кортикостероїдами.

Відмітимо, що сьогодні не існує конкретних ліків проти парезу. Деякі види парезу є тимчасовими й усуваються з часом, а інші можуть бути постійними. Іноді, лікування, спрямоване на основну причину, може допомогти покращити або повністю усунути парез.

Тому аби уникнути прогресування парезу важливо, вчасно звернутися до лікаря невролога за консультацією.











Adblock
detector